Вчитель... Скільки тепла, людяності, ніжності та розуміння у цьому слові. Скільки доброти та терпіння потребує ця професія.

Вчитель – це головна фігура шкільного життя. І не випадково сьогодні наша освіта потребує такого вчителя, що творчо думає, володіє сучасними методами і технологіями, прийомами психолого-педагогічної діагностики, способами самостійного конструювання педагогічного процесу, умінням прогнозувати свій кінцевий результат. Прогрес цивілізації залежить від людей творчих, людей обдарованих. Найважливіше завдання суспільства – зберегти і розвивати обдарованість кожного. Я, як вчитель, намагаюся бути дуже уважною до кожної дитини, її особливостей, здібностей. Тому ретельно готуюсь до кожного уроку, продумую хід заняття, добираю ефективні методи та прийоми. Використання інтерактивних технологій у моїй роботі – це не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, спосіб зробити дитину розкутою, активувати її впевненість у своїх силах, налаштувати її на успіх, розвивати її здібності. Уроки в початковій школі – це уроки творчості.

Справжній вчитель – це і артист, роль якого триває довгі роки, і лікар, що лікує не тільки тіло, а й душу, і будівельник, бо будує людські долі. І в той же час, учитель – це звичайна людина, зі своїми радощами, проблемами, зі своєю печаллю. Сучасний учитель повинен бути яскравою, багатогранною особистістю, щоб у ньому відчувалася сила волі і душі. Я горда з того, що маю справжнє щастя вчителя – бути першим вчителем для моїх учнів.